Горобець

Цвірінькає на дасі Горобець,

«Я такий бідний, сіренький чернець,

Завжди лишаються мені лиш крихітки,

Останній в черзі до їди і до води.

Я не лечу туди, де теплії краї,

Суворі зими, бачте, тернії мої…»

Почув то Голуб, жваво голову підняв,

Тут Горобець, цап-цап зернятко, і – пропав.

«Гей, Горобець, давай разом полетимо,

Де гори їжі, теплі ночі і житло!»

«Та ні, голубе, - Горобець зерно сховав, -

Мені й тут зручно, нащо трудити крила?!»

2008р.